Контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами
Автор: admin | 23 серпня 2011
- Контрольна перевірка проводиться з метою встановлення відповідності отриманої продавцем (виконавцем) плати за реалізований споживачеві товар (замовлену, надану послугу) справжній його вартості, як правило, способом негласної контрольної закупівлі товару (замовлення, одержання послуги).
Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари суб'єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг незалежно від форм власності на території Україні визначені "Порядком проведення контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2.04.94 № 215.
Контрольна перевірка проводиться посадовою особою Держспоживстандарту, який має відповідне посвідчення, у присутності особи, яка здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послугу), і, по можливості, представника підприємства, яке перевіряється, і оформляється актом контрольної перевірки.
До участі у контрольній перевірці службова особа може залучати представників громадських організацій та споживачів, за їх згодою. Посадова особа перевіряє фактичну кількість, міру, масу, об'єм, якісні показники, ціну і вартість цього товару (послуги), правильність підрахунку і остаточного розрахунку за реалізований товар (замовлену, надану послугу).
Замовлення контрольних перевірок можна здійснити наступними способами: перевірки посадовою особою справжньої вартості товару (послуги), реалізований (замовлена, надана) споживачеві, після остаточного розрахунку продавця (виконавця) з ним за придбаний товар (замовлену, одержану послугу) за згодою споживача, а також способом перевірки підготовлених до продажу товарів, попередньо розфасованих у підприємства, яке перевіряється.
Оголошення про контрольну перевірку провадиться службовою особою відразу після передачі (оформлення, надання) продавцем (виконавцем) товару (послуги), проведення грошового розрахунку та видачі касового (товарного) чека чи іншого документа, що засвідчує факт продажу товару (замовлення, надання послуги).
Якщо продавцем (виконавцем) не видано касового (товарного) чека чи іншого документа, що засвідчує факт продажу (замовлення, надання послуги), оголошення про контрольну перевірку провадиться після передачі (оформлення, надання) продавцем (виконавцем) товару (послуги) та грошового розрахунку.
Товари, закуплені для контрольної перевірки, повинні залишатися, як правило, на місці (прилавку, у вузлі розрахунку тощо). У разі необхідності товари можуть бути перенесені для перерахування їх кількості (переважування, перемірювання) в інше місце тільки в присутності продавця, що здійснив їх продаж, і, по можливості, представника суб'єкта господарювання.
Перевірка фактичної кількості товару проводиться способом його перерахування, а заходи, маси та об'єму - переважування (перемірювання) вимірювальними приладами та іншими засобами вимірювання згідно з вимогами відповідних нормативних документів.
Перевірка якісних показників (за сортом, компонентами, комплектності) товару здійснюється органолептичним методом, у разі необхідності відбираються в установленому порядку його зразки (проби) для перевірки їх якості, за результатами якої приймається відповідне рішення.
Перевірка цін (тарифів) на товари (послуги) проводиться способом визначення:
• відповідності цін (тарифів) прейскурантами (калькуляційній картці тощо);
• правильності обгрунтування цін (тарифів) та дотримання нормативних актів з ціноутворення;
• достовірності наданої споживачам інформації про ціни (тарифи) на товари (послуги), правильності застосування цін при продажу товарів.
Перевірка підрахунку і остаточного розрахунку справжньої вартості закуплених для контролю товарів (замовлених, наданих послуг) здійснюється шляхом визначення правильності грошових розрахунків і підрахунку суми фактичної вартості всіх закуплених товарів (наданих послуг).
Topics: Наукові статті | Коментарів немає
Особливості обліку медикаментів та перев'язувальних засобів
Автор: admin | 23 серпня 2011
Медикаменти та перев'язувальні засоби є досить вагомою складовою частиною матеріальних цінностей бюджетних установ, зокрема медичних установ.
Облік медикаментів та перев'язувальних засобів здійснюється за наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР «Про затвердження Інструкції з обліку медикаментів, перев'язувальних засобів і виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я, що перебувають на державному бюджеті СРСР» від 02.06.1987 р. № 747.
Згідно вказаного нормативного документа організація обліку медикаментів та інших лікарських засобів у медичних установах залежить насамперед від наявності в зазначеному закладі такого структурного підрозділу, як аптека. Крім того, облік лікарських засобів здійснюється по-різному залежно від їх виду, призначення та вартості. Звичайні лікарські засоби обліковуються у сумарному (грошовому) вираженні, а кошти за спеціальним переліком - в предметно-кількісному вирахуванні. Розглянемо порядок обліку кожного з цих видів лікарських засобів зокрема. Читати далі »
Topics: Наукові статті | Коментарів немає
Соціальний статус та соціальні ролі особистості
Автор: admin | 16 серпня 2011
Ми живемо в стратифікованому суспільстві, тобто в суспільстві, де має місце соціальна нерівність. Окремі члени суспільства і соціальні групи різняться між собою за рівнем багатства і доходів, обсягом владних повноважень і доступ до політичної влади, за рівнем освіченості та престижності професії, і завдяки цьому - вони займають неоднакове місце в соціальній ієрархії. Розрізняють статуси соціальний і особистий. Соціальний статус - це положення індивіда (або групи людей) у системі соціальних зв'язків і відносин, обумовлюється її приналежністю до певної соціальної спільності і визначає сукупність його прав та обов'язків.
Статус людини формується різними ознаками, серед яких є ті, які успадковуються - стать, етнічна приналежність, соціальне походження, а також ті, які людина набуває завдяки власним зусиллям - освіта, професія, доходи тощо. Відповідно до цього розрізняють статус аскриптивні (приписаний) і статус здобутий.
Будь-яку людину можна охарактеризувати з допомогою певного статусні набори для дослідів - це сукупність всіх статусів, що має дана людина. Але її положення в суспільстві визначає так званий головний статус.
Якщо соціальний статус визначає місце індивіда в суспільстві, то - особистий його позицію в середовищі безпосередньо до оточуючих його людей.
Особистий статус - це становище людини в малій (первинної) групі, обумовлюється тим, як ставляться до нього оточуючі.
Головним є статус, який визначає стиль життя людини, коло її спілкування, манеру одягатися і т.д. ..
У соціології використовуються також поняття соціальна позиція і соціальний престиж (франц. prestige - авторитет, престиж). Поняття «соціальна позиція» відображає усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної спільноти, інтереси і цінності якої людина розцінює як свої власні і прагне реалізувати їх у своїй діяльності. Важливо розуміти, що люди, які об'єктивно за своїм походженням або приналежності є членами однієї спільноти, можуть ототожнювати себе з іншим, свідомо відстоювати її інтереси. Самосвідомість людини як суб'єктивний фактор формування її соціальної позиції, як правило, відображає складну сукупність соціальних зв'язків і відносин, складність соціальної структури суспільства.
Згідно пануючої в суспільстві системи цінностей, суспільна свідомість порівнює окремі соціальні групи, що відносяться до них людей за статусними ознаками і вибудовує їх ієрархію.
Соотносима оцінка, яку дає суспільство статусу особи або соціальної групи, називається соціальним престижем. Соціальний престиж тісно пов'язаний в суспільній свідомості з престижем професії. Останній є відображенням у суспільній свідомості відносної цінності різних видів діяльності, професій, враховуючи відповідні їм рівень оплати, складність праці, рівень відповідальності виконавця, необхідний рівень фахової освіти. Оцінки престижності є дієвим регулятором поведінки членів суспільства, вони в значній мірі визначають структуру професійної зайнятості, різні види соціальної мобільності, хід інших процесів у суспільстві.
У емпіричних соціологічних дослідженнях престижність позиції визначається за допомогою таких індикаторів, як рівень освіти, престиж професії та рівень доходів (добробуту). Визначено на основі досліджень інтегральний показник називають соціально-економічним індексом позиції (узагальненим статусом).
Інтеграція особистості в соціальне середовище забезпечується не тільки шляхом заняття статусної позиції, а й засвоєнням особистістю відповідних соціальних ролей. Виконуючи соціальні ролі, людина безпосередньо включається у життєдіяльність різноманітних соціальних груп.
У сучасному суспільстві кожна людина виконує низку ролей, скажімо, студента, громадянина держави, сина, члена спортивної команди, клієнта, покупця та інші. Вся сукупність соціальних ролей, що виконується однією особистістю, називається рольовим набором. Людина не є абсолютно вільним у виборі та виконанні ролей. Набір ролей визначається її соціальним положенням у конкретній соціальній структурі - демографічної, сімейно-родової, економічної, професійної, політичної і т.д. ..
Соціальні ролі - це певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), що відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються в залежності від соціального статусу. Якщо сам статус визначає позицію людини в суспільстві (учень, студент, військовий, дружина), то соціальна роль - функція, виконувана ним в даній позиції. Функції (рольові дії) в кожному суспільстві визначаються загальноприйнятими в ньому нормами і часто закріплюються в різних документах (законах, правилах, інструкціях, статутах і т. п.).
Вимоги оточення (у вигляді розпоряджень, побажань, очікувань) щодо виконання певних соціальних ролей втілюються у конкретні соціальні норми (norma - правило, зразок, керівне начало).
Соціальні норми - сукупність, що зобов'язують принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності та поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності.
Для забезпечення належного виконання вимог створюється система соціальних санкцій позитивного і негативного характеру. Санкції існують тому, що далеко не всі члени суспільства належним чином виконують свої ролі. Головне призначення санкцій - привести поведінку у відповідність з соціальної норми, застерегти людини від порушень.
Таким чином, у нормативній структурі ролі виділяють чотири конструктивні елементи:
• опис типу поведінки, що вимагається при виконанні ролі;
• припис - вимоги щодо виконання ролі;
• оцінка виконання або невиконання припису;
• санкція - позитивні чи негативні наслідки дій в рамках вимог. Соціальна роль є важливим засобом реалізації творчого потенціалу особистості, ц розвитку, розкриття здібностей. Виконання ролі вимагає від людини певного обсягу знань, умінь, досвіду, відповідного інтелектуального і психологічного напруження. Людина формує ставлення до виконання своєї ролі - від активного, цілеспрямованого, творчого, відповідального до байдужого, пасивного. Порівнюючи результати виконання ролі з аналогічними діями інших людей, кожен з нас формує самооцінку, знаходить додаткові стимули для подальшого самовдосконалення особистості.
Якщо рольові вимоги не відповідають внутрішнім потенціям особистості, її статусу, то виникає конфлікт між роллю і людським «Я». в таких випадках, як це показав ще 3. Фрейд, спрацьовують захисні психологічні механізми - людина знаходить аргументи на користь своєї поведінки, виправдовує себе, але нерідко під впливом почуття тривоги, провини, постійного психологічного напруження людина відмовляється виконувати певні ролі, звільняється з роботи, розлучається, змінює коло спілкування.
Р. Лінтон досліджував рольовий конфлікт, пов'язаний з маргінальним (перехідним) статусом особистості. Вважається, що пересічній людині важко дається одночасне виконання різноманітних ролей, вона виконує їх по черзі. Статусно-рольовий конфлікт виникає також внаслідок того, що оточення пред'являє несумісні, часом протилежні за змістом вимоги до виконання різних ролей однією людиною.
Властивості особистості, що сформувалися внаслідок виконання ним певних ролей, змінюють структуру особистості. Соціальний статус людини, як і статус групи, до якої вона належить, мають вирішальне значення у формуванні властивостей особистості, із зміною статусу діапазон властивостей особистості розширюється.
Topics: Наукові статті | Коментарів немає
Зустрічі «нагорі». Перші кроки на шляху роззброєння
Автор: admin | 10 серпня 2011
Новини спорту завжди рясніють подіями зі світу швидкісної їзди. формула 1 стала найпопулярнішою серед фанатів швидкої їзди.
Перш горбачовського керівництва вірішіло Відновити діалог із Заходом, блоковані в 1979 р. .. Такий поворот подій цілком влаштовував західних лідерів. Відбулася ціла серія зустрічей «наверху» між М. Горбачовим і президентом США Р. Рейганом, який тільки в 1981 і 1983 pp. у своїх зверненнях до Брежнєва і Андропова намагався переконати їх, що США не агресивних намірів Щодо СРСР. Разом Рейган схілявся до того, що особисті повідомлення зустрічі лідерів обох країн спріялі б вирішенні багатьох важливих проблем. Повільно і обережно, С зрозумілою недовірою обидвоє Сторони почали зондувати фунт для розуміння. Зустріч в Женеві (1985) завершилася усвідомленням того, що ядерна війна не повинна буті тому. В ході Наступний зал (Рейк'явік, жовтень 1986 p.; Вашингтон, грудень 1987 p.; Москва, травень-червень 1988 p.; Нью-Йорк, грудень 1988.) Була закладу Міцна концептуальна та правова основа для розвитку взаєморозуміння між СРСР і США з виходом на конкретні рішення, спрямовані на
згортання гонки озброєнь. Найважливішим результатом переговорного процесів Було підпісання 8 грудня 1987. Договором про РСМД (ракети середньої дальності і Малої), ніж припускав цілковіту ліквідації двох класів ракетно-ядерних озброєнь СРСР та США: ракет з дальністю від 500 до 5000 км, їх пускових установок, пов'язаних з ними допоміжних споруд і устаткування. Вперше в історії ліквідації підлягали новітні види озброєнь. 1 червня 1988. Договір набув чинности. Вперше за післявоєнної годину СРСР давши згоду на здійснення контролю за ліквідацією озброєння. Радянські військові інспектора у США, а американська - в СРСР на військових підприємствах та полігонах контролювали не Лише зніщення, але і припиненням випуску цих ракет.
Переговорний процес захопіть широкий спектр озброєнь. У березні 1989 р. .. делегації 23 держав почали в Відні переговори про скорочення чисельності Збройних Сил і звичайна відів озброєнь. Важливе значення мало підпісання 19 листопада 1990 в Єлисейському палаці (Париж) 22 країнами-учасниками Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) Договору про Звичайні (конвенційні) Збройні сили в Європі, Що визначає колективні рівні озброєнь НАТО і ОВД, які через 40 місяців малі буті обмежені такими кількіснімі рамками: танки - 20 тис. штук, броньовані машини - 30 тис. і т.д. .. Переговори, Що стосуваліся тактичних ядерних озброєнь, завершився висновок США, Радянський Союз, а потім Росією цього виду зброї з Центральної Європи Гірськолижний. У січні 1993 р. .. Була підпісана Конвенція про Заборона і ліквідацію такого виду зброї масового зніщення, Як ХІМІЧНА.
У листопаді 1987 р. .. Почалися радянсько-американські переговори по обмежень і припиненням ядерних випробувань. Мораторій, який згідно досягнуто домовленості почав вводітіся, підтрімуеться ядерними державами до сьогоднішнього дня. У цьому плані набуло актуальності Завдання припиненням виробництва розщеплюваних матеріалів, необхідних для створення ядерної зброї, що було пов'язано з прогресс роззброєння в цілому. У 1989 р. в СРСР Припін виробництво вісокозбагаченого урану. На 1989 р. Було зупинено шкір три плутонієвих реактора. До 2000 р. планувалося Зупинити Решта.
У США цею процес розпочався тільки раніше. Вже в ліпні 1988. з технічних та економічних причин булі зупінені ОСТАННІ з 14 діючих реакторів, на якіх віготовлявся плутоній, а продукування урану, призначення для виготовлення зброї масового зніщення, Припін але в 1964 р.
Важливим досягнення другої половини 80-х РОКІВ Було припиненням гонки озброєнь. Вперше за післявоєнну історію вдалося домовита про початок роззброєння. Це було наслідком нового співвідношення сил у світі. Тоталітарні режими Під лещат внутрішніх обставин змушені булі відмовлятіся від військових змагань в ім'я ідей, утопізм якіх ставав все очевіднішім.
Topics: Електроніка тези | Коментарів немає
Ярмарково-базарна торгівля
Автор: admin | 10 серпня 2011
Поняття і види ярмарків, основи їх організації
Ярмарком з роздрібного продажу товарів прийнято називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з метою продажу товарів народного споживання виробляються в умовленому місці у встановлені терміни за участю багатьох організацій і підприємств оптової та роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств - виробників товарів народного споживання , інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких установ (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях і т.д.).
Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організують перш магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з певними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини і автопричепи, активно використовуються також засоби переносний торгівлі.
З урахуванням цільового призначення і часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) і традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткострокові і постійно діючі (тобто функціонують протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щорічно в певний час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт та збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та / або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна і виносна торгівля.
Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торгових систем і окремих торгових підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомитет несет ответственность за подготовку и проведение ярмарки, утверждает условия участия в нем, утверждает план проведения ярмарки и смету расходов и тому подобное.
Порядок проведения ярмарок определяется оргкомитетом по согласованию с органами местной власти, порядок проведения общегосударственного ярмарки определяется отдельным положением, которое разрабатывается и утверждается органами исполнительной власти (КМУ). В последнем случае обязанности по непосредственному проведению ярмарки и его подготовки возлагаются на определенную оргкомитетом способом конкурсного отбора юридическое лицо — генерального распорядителя ярмарки.
В обязанности генерального распорядителя входит:
— Выполнение мероприятий по подготовке и проведению ярмарки;
— Определение даты окончания и ежедневного режима работы ярмарки, в отдельных случаях — также условия участия в нем,
— Рассмотрение заявок на участие в ярмарке и заключение договоров с участниками ярмарки;
— Регистрация участников и составления отчета об итогах проведения ярмарки;
— Распределение выделенных на подготовку и проведение ярмарки средств;
— Обеспечение хозяйственного обслуживания деятельности ярмарки (водо- , энергоснабжения, связи, обеспечения надлежащего санитарно-гигиенического состояния территории, обеспечения пожарной безопасности, организация работы пунктов массового питания и т.д.);
— Проведение рекламных и информационных мероприятий по освещению работы ярмарки, в том числе аккредитация СМИ, заключение договоров на право трансляции мероприятий в рамках ярмарки и др...
К участию в ярмарке приглашаются предприятия оптовой торговли, производственные промышленные и сельскохозяйственные предприятия, имеющие право па осуществление розничной торговли собственной продукцией. Для участия в ярмарке эти предприятия должны подать соответствующие заказы (которые служат основанием для их дальнейшей регистрации), определить форму участия в ярмарке (выставка, выставка-продажа), уплатить установленный сбор, зарегистрировать своих представителей и обеспечить доставку и своевременное установление экспозиции товаров.
Проведение ярмарок требует значительной подготовительной работы, в процессе которой необходимо выбрать место и определить время проведения ярмарки, обустроить территорию, возвести необходимые сооружения, определить и укомплектовать ассортимент товаров для реализации, подобрать состав торгового и другого персонала, провести рекламную работу.
Достаточно часто при проведении ярмарок подбирается с учетом сроков окончания весенних или осенних сельскохозяйственных работ; сроки проведения ярмарки согласовываются с органами местной власти.
Как правило, для размещения ярмарки наиболее удобно использовать площади, стадионы, специально оборудованные площади, продовольственные и вещевые рынки и рыночные комплексы. Место ярмарке целесообразно оградить или обозначить его контуры специальными средствами. При организации ярмарок особое внимание необходимо обращать на наличие хорошо развитой, удобной системы транспортных путей. В ходе подготовки к ярмарке рекомендуется определять также порядок посещения ярмарки жителями близлежащих сел.
При подготовке к ярмарок целесообразно развернуть рекламную кампанию в прессе, других средствах массовой информации, в частности, способом интервью, бесед с ведущими специалистами производственных предприятий, торговли, учеными, из которых население может узнать о целях проведения ярмарки, режим и порядок его проведения , ожидаемые выгоды как для участников, так и для населения.
В системе ярмарок особое место занимают сезонные ярмарки. В практике отечественной торговли наиболее часто сезонные ярмарки проводятся с целью активизации продаж таких продовольственных товаров, как картофель, плоды, овощи, а в торговле не продтоварами — для активизации продаж одежды, обуви, тканей, товаров для садоводов и других сезонных товаров. Организация сезонных ярмарок (сезонной торговли) предусматривает продажу товаров повседневного и наиболее частого спроса в течение 5-6 месяцев весенне-летнего и осеннего периодов года с организацией постоянно действующих торговых зон для продажи различных групп товаров. Проведение такой формы продажи товаров создает дополнительные условия для быстрого обслуживания населения, сокращения очередей во времена наиболее интенсивных потоков покупателей, а также разгружает сеть магазинов для активизации в них торговли другими группами товаров.
Для организации сезонных ярмарок рекомендуется широко применять сборно-разборные павильоны, которые комплектуются столами, прилавками, тарой-оборудованием и др...
Организация сезонных ярмарок одним из основных элементов включает обеспечение рекламно-информационного оформления как мест продажи товаров (павильонов, автомагазинов, палаток), так и торговых зон в целом. Основной задачей при этом является привлечение внимания покупателей, обеспечение их информации о реализуемые товары, поощрения посетителей к импульсивным покупкам и, в итоге, к увеличению товарооборота и более полного удовлетворения спроса населения на товары народного потребления.
Определяя состав рекламно-информационных средств для торговых зон на территории ярмарки, необходимо в первую очередь учитывать ассортимент реализуемых товаров, конструкцию павильонов, палаток, их взаимное расположение, характер ярмарки. При этом в одних случаях в качестве носителя рекламной информации может выступать сам товар, в других — специальный носитель рекламной информации, который отделен от товара.
При организации ярмарок необходимо стараться обеспечить комплексные информационные услуги для покупателей и рекламные транспарантов, уличных информационных щитов, печатной рекламы, рекламных объявлений в аудио-средствах (местное радио и телевидение) и печатных изданиях.
Понятие, виды рынков, основы их организации
Базар и автобазар Украины — это форма периодических розничных торгов товарами народного потребления (автомобили, пища, одежда), которые организуются торговыми системами и предприятиями и органами государственного управления торговлей (управление торговли и бытового обслуживания ОГА) в дни, предшествующие общенародным праздникам или приурочиваются к определенным календарных дат.
Цель проведения базаров — удовлетворение спроса населения на отдельные товары, резко возрастает в определенные периоды года. В зависимости от ассортимента реализуемых товаров торговыми предприятиями, различают книжные, школьные (перед началом учебного года), елочные (накануне новогодних и рождественских праздников), овощные базары; ассортимент предпраздничных базаров может включать самые разнообразные как продовольственные, так и непродовольственные товары.
Для предприятий торговли организация базаров связана с необходимостью увеличения численности торгово-оперативного персонала, досрочным накоплением товарных запасов, разработкой мер по совершенствованию обслуживания покупателей.
Места для организации базаров, как правило, выделяются по решению органов местного управления на специально отведенных территориях. Базар может проводиться как на открытых территориях, так и в закрытых помещениях. При этом рынок может быть организован как в одном помещении, так и в нескольких расположенных поблизости друг от друга павильонах и палатках (торговых палатках).
Крупные предприятия торговли (универмаги, универсамы, специализированные магазины) часто организуют базары на территории, прилегающей к магазину, благодаря чему исчезает необходимость организовывать транспортные операции по доставке товаров к местам торговли. Для проведения базаров наряду со стационарной торговой сетью используют свободные площади и помещения спортивных и выставочных комплексов, стадионов, вокзалов и других помещений неторгового назначения.
Как и при проведении ярмарок, продажа товаров при проведении базаров осуществляется через торговые ряды. При этом на рабочем месте каждого продавца должна быть установлена табличка с указанием названия, места расположения и номера телефона субъекта хозяйствования, который организовал выездную (выносную) торговлю, а также фамилии, имени и отчества продавца. На рабочем месте гражданина должна быть установлена табличка с указанием его адреса, номера свидетельства о государственной регистрации субъекта хозяйствования и названия органа, осуществившего эту регистрацию.
Поскольку продажа товаров при проведении базаров осуществляется, как правило, через пункты и средства (павильоны для сезонной торговли, торговые палатки, автолавки, прицепы, развозки и проч.), Которые принадлежат к предприятиям мелкорозничной торговой сети, то основным нормативным документом, регламентирующим порядок реализации товаров и в целом работу участников рынка, являются Правила работы мелкорозничной торговой сети (утв. Нак. МЗЕЗиТ от 08.07.96 № 369).
При организации базаров большое внимание необходимо обращать на их оформление, проведение рекламных мероприятий, радиофикацию территории.
Topics: Новости | Комментариев нет
Система EV-DO. Зворотній канал
АвтоР: admin | 17 июня 2010
Система EV-DO. Зворотній канал
Юдаїчев Андрій Вікторович
Система EV-DO відноситься до систем третього покоління. Принципова відмінність технології 3-го покоління від попередніх – можливість забезпечити весь спектр сучасних послуг (передачу мови, роботу в режимі комутації каналів і комутації пакетів взаємодія з додатками Internet, симетричну й асиметричну передачу інформації з високою якістю зв'язку) і в той же час гарантувати сумісність з існуючими системами. Новою якістю цих систем є також те, що вони дозволяють компаніям-операторам самостійно розробляти додатки, функції і послуги, орієнтуючись на вимоги конкретного регіону і ріст попиту на визначені послуги.
Технологія EV-DO є однією з кількох перспективних технологій для подальшого розвитку, тому дослідження технічних рішень завдяки яким ця технологія добре зарекомендувала себе і можливих шляхів її вдосконалення є актуальним. В даній роботі це дослідження буде зконцентроване на зворотньому каналі й причинах завдяки яким він здатен задовольняти вимогам 3G мереж.
Topics: Системы телекоммуникации, связи и защиты информации , Телекоммуникации | Комментариев нет
Варіанти модернізації радіорелейних ліній з допомогою застосування комбінованої модуляції КАМ-ФМ
АвтоР: admin | 16 июня 2010
Варіанти модернізації радіорелейних ліній з допомогою застосування комбінованої модуляції КАМ-ФМ
Бадин Григорий Борисович
Согласно [1] полоса пропускания тракта промежуточной частоты для ЧМ сигнала в 27-28 МГц определяется по формуле Карсона с некоторым запасом из расчета ширины линейного спектра ТВ ствола — 9,023 МГц (ширина телефонного ствола в 1320 каналов ТЧ такая же). При этом в состав этого спектра входил видеосигнал шириной в 6 МГц, звуковые поднесущие и пилот-сигнал. При использовании радиорелейного ствола для передачи цифровой информации с помощью КАМ, эффективной полосой, которой можно оперировать, является примерно 8 МГц в полосе 0,5-8,5 МГц, поскольку для многих РРС в телефонных стволах присутствует полоса для служебной связи в начале линейного спектра, а в конце спектра присутствует пилот-сигнал, наличие которого для многих систем является обязательным, рис.1.
Topics: Системы телекоммуникации, связи и защиты информации , Телекоммуникации | Комментариев нет
Моделювання алгоритму контролю швідкості в прямому каналі системи CDMA2000 1X EV-DO
АвтоР: admin | 16 июня 2010
Моделювання алгоритму контролю швідкості в прямому каналі системи CDMA2000 1X EV-DO
Новосьолов Олександр Юрійович
Максимальна швидкість передачі даних в прямому каналі залежить від значення індексу DRC, який передається терміналом доступу. Значення індексу DRC в свою чергу залежить від відношення сигнал/шум на вході терміналу доступу.
Оцінка відношення сигнал/шум виконується по потужності пілотного каналу; відношення сигнал/шум для цього випадку:
Topics: Обработка информации , Системы телекоммуникации, связи и защиты информации , Телекоммуникации | Комментариев нет
«Раніше